Дев’ять цінностей “Віри і Світла” для наших днів

Центр "Емаус" створений з метою духовної підтримки осіб з особливими потребами,
їхніх родин, а також усіх тих, хто розділяє із ними своє життя.
Центр заснований у 2001 році і діє при Українському Католицькому Університеті.

Перша цінність – цінність спільноти

Усі ми знаємо, якою великою є проблема відкинення у сьогоднішньому суспільстві. Гонитва за багатством робить людей себелюбними, самотність спричинює страх.

У «Вірі і Світлі» ми приймаємо один одного, живемо з відкритими обіймами, хочемо бути завжди готовими допомагати тим, хто цього потребує.

У «Вірі і Світлі» ми також живемо екуменічним духом, відповідно до молитви Ісуса: «Щоб усі були одно». До нас близькими є слова з уставу св. Бенедикта, «споглядання розширює серце», бо якраз серце, а не розум, пізнає таїнство, в якому все створіння відчуває себе одним цілим.

Друга – цінність серця

Наш світ побудований на цінності розуму. Але розум творить поділ. Розум судить і каже «так» або «ні»; розум розділює на категорії і каже, що одні кращі від інших; розум чинить так, щоб виключити нижчих і у такий спосіб розум творить ворогів і спричинює війну.

У «Вірі і Cвітлі» серце керує відносинами, а серце, як ми знаємо, об’єднує. Серце кричить: «Чи ти мене любиш?» Серце також відкриває красу іншої особи.

Серце є центром співчутливості. Є два види співчутливості: співчутливість-любов, яка все робить, щоб потішити і зцілити тих, що терплять; і співчутливість-солідарність, яка єднається з тими, що терплять страждання, від котрого не можуть звільнитися. Солідарність – це наше співчуття , це співчуття Ісуса, який стає подібним до нас у терпінні.

Третя – простота й автентичність

Третьою цінністю є простота й автентичність.

Часто ми боїмося, що нас будуть недооцінювати і через це намагаємося приховувати те, ким ми є чи те, ким бажаємо бути. Довкола нас є так багато лицемірства і невпевненості, світ повний неправди і фальшивості.

Але «Віра і Світло» вражає кожного своєю простотою і правдою. Немає потреби себе ховати: ми знаємо, що всі ми рівні і прийняті такими, якими ми є. Яке полегшення! Яка свобода!

Ось наше покликання – підходити до кожної особи з великою повагою, без страху, без самооборони, з чистою душею. Це зробить нас «іншими», носіями миру, творцями більш людських відносин.

Четверта – цінність святкування

У нашому суспільстві умовою того, щоб бути прийнятим і важливим є праця.

Але часто праця не приносить радості. Праця є для заробітку. До того ж, після праці людина часто не знає, що робити зі своїм часом, котрий залишився: їсти, дивитися телевізор, спати.

«Віра і Світло» є малим притулком свята: ми граємося, танцюємо, співаємо, плачемо щоб виразити те, що є в наших серцях. Ісус нас до цього запрошує. Він часто порівнював Боже Царство до бенкету.

Ми покликані не боятися реагувати спонтанно, з певним почуттям гумору.

П’ята – пізнання страждання і болю

Загальним явищем сьогодні є втеча від страждання. Людина шукає нагоди, щоб утекти від реальності – вживає наркотики, шукає приємностей, статевих відносини, узалежнюється від їжі.

У «Вірі і Світлі» ми живемо співчутливістю-солідарністю, обіймаємо тих, що терплять: батьків, дітей, а також один одного. Ми віднаходимо красу тих, що зранені і неповносправні.

Шоста – священний характер тіла

Тіло стало предметом у нашій культурі: людина використовує тіло іншої особи для власної приємності, обожнює і плекає його як предмет краси, піддає його дослідам.

У «Вірі і Світлі» ми відносимося до тіла з великою пошаною. Ісус з покорою служить своїм учням, вмиваючи їм ноги. Ми можемо передавати тепло і любов мовою тіла – через наші очі, руки, усю нашу поведінку. Наша місія також здійснюється через пошану до тіла іншої людини.

Сьома – цінність глибини душі

У нашому світі вже не вистачає часу на те, щоб щось могло проникнути в наше серце. Ми отримуємо багато інформації, яку не в силі засвоїти і яка провадить до безладу; картини життя з великою швидкістю пролітають перед нашими очима, так що ніщо не встигає закоренитися і все залишилося поверхневим.

«Віра і Світло» запрошує нас ділитися своїм часом з іншими, торкатися їхніх сердець і їхнього життя. Нашим завданням є запросити інших увійти у наше життя: сповільнити свої кроки, щоб могти йти поруч з неповносправною людиною, шукати хвилини спілкування і ділення.

Восьма цінність – довіряти Богу

Часто у нашому житті нас супроводжує страх. Ми боїмося, що нас можуть не любити і не визнавати, боїмося хвороби, боїмося старості і смерті. Відповідей, які б могли заспокоїти наші страхи ми часто не отримуємо, а це провадить до розпачу або забуття.

У «Вірі і Світлі ми маємо довіру до Бога. Віримо в Ісуса, який показує нам шлях віддання себе своєму Отцеві. Ми також вміємо сказати: «Дякуємо Богові!»

Нашим завданням є бути знаком радості посеред терпінь, а також бути свідченням молитви, яка часто для світу здається марнуванням часу, а для нас – джерелом відваги та рівноваги.

Дев’ята – цінність ніжності та інтимності

У нашому світі ще досі актуальна латинська приповідка: homo homini lupus – людина людині вовк. На роботі треба бути твердим; у дружбі не можна нікому довіряти; у соціальній допомозі особу трактується як число. Звідусіль віє холодом, формальним ставленням.

Ключовим словом у «Вірі і Світлі» є слово «приязнь». Людина повинна відчувати підтримку приятелів, знати, що вона ніколи не є сама.

На основі проповіді

о. Жозефа Лярсена

Фото – Жан Ваньє від час святкування 15-річчя «Віри і Світла» в Україні