ДУХОВНІСТЬ

Центр "Емаус" створений з метою духовної підтримки осіб з особливими потребами,
їхніх родин, а також усіх тих, хто розділяє із ними своє життя.
Центр заснований у 2001 році і діє при Українському Католицькому Університеті.

В одній зі своїх книг Жан Ваньє розповідає про чотирирічного хлопчика, хворого на рак, котрий втратив зір. Коли його мама плакала, хлопчик взяв її за руку і сказав: «Мамо, не плач більше, я надалі маю серце, щоб любити мою маму».

Кожна людина, якою б маленькою та слабкою вона не була, має серце, створене Богом для любові. Цю правду уже понад 45 років проголошує світу відомий мислитель сучасності Жан Ваньє. Ця правда лежить в основі нашої духовності.

Центром нашої духовності є зустріч з Ісусом, присутнім у серцях слабких, бідних, самотніх і страждаючих. За словами Жана Ваньє, духовність завжди пов’язана з любов’ю. Вона є зростанням у любові. І це зростання відбувається зокрема через стосунки з убогими, котрих в особливий спосіб вибрав і полюбив Господь. Бо «Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог…» (1Кор. 1, 27-28).

«Чому людям убогим, неповносправним часом набагато легше, ніж нам, «нормальним», пізнати правду любові, жити світлом, жити близько Бога? Чи не тому частково, що через свою неповносправність вони менше схильні до спокус нашого душевно хворого світу: прагнемо бути першим, сильнішим, будувати кар’єру, збагачуватися матеріально, шукати слави? Чи не тому, що у стражданні вони самі, як ніхто інший знають, яка важлива любов, а тому такі відкриті до того, хто є абсолютною Любов’ю? І, може, це і є та єдина професія, єдине покликання, яке дав їм Бог, особливо, коли неповносправність їх дуже виражена, – бути любов’ю, свідчити любов?.» – пише у своїй книзі «Дорога любові» Олег Романчук.

Ми віримо, що найголовнішу цінність кожної особи закладено не в розумових здібностях, але у серці. І саме це послання ми разом зі спільнотами «Лярш» та «Віра і Світло» хочемо об’являти епосі, поглинутій прагненням успіху.

Провінційний капелан “Віра і Світло” в Україні о. Олег Жаровський:

«Наша духовність – жити в контакті з Богом та людьми»

В сьогоднішньому світі «духовністю» називають дуже різні речі. Часто, на жаль, духовність розуміють як синонім мрійливості, відірваності від життя, замкненості у світі ідей, ілюзій.

Не такою є духовність християнина.

Духовність Христового учня – духовність Воплочення, Бога що Народився для того, щоб навчити нас любити. А любов – це ніколи не мрійлива ілюзія; любов – це завжди конкретно: бути в тісному контакті з людьми, їхніми потребами, проханнями, болями. Духовність християнина – це життя в Святому Дусі, що означає дозволити Йому відкривати у собі, у світі, в кожній особі красу Божого творіння. Християнська духовність – це пізнавати жертвенну любов Спасителя і обійми Небесного Отця.

За майже дві тисячі років християни віднайшли різні шляхи плекання своєї духовності. Одні створювали монастирі чи йшли на самоту, інші провадили місії, допомагали хворим, навчали бідних, проповідуючи різними способами Господа Ісуса Христа.
Одним із таких людей, що віднайшли свій шлях християнської духовності є наш сучасник і вчитель – Жан Ваньє.

Жан віднайшов християнську духовність у величних творіннях Божих, які сьогодні дуже часто є відкинутими, забутими, погордженими – у людях з особливими потребами. Він стоїть у витоках міжнародних організацій «Лярд» та «Віра і Світло», що плекають Дар людей з особливими потребами, відкриваючи світові правдивий погляд на Боже сотворіння, в якому нічого не є і не має права бути зайвим чи відкинутим, проповідуючи правду про людину, мудрість Сили Божої, що виявляється у слабкості

Саме цією християнською духовністю Жана Ваньє живе наш Центр «Емаус». Ми запрошуємо українське суспільство, організації, кожну людину зокрема зробити з нами крок: від світу ілюзій, упереджень та страхів на зустріч правді, реальності, мудрості; від закритості у власних потребах до прийняття «іншого», не такого, як «я»; від закритості на чужі страждання – до прийняття тих, хто страждає.

Духовність «Емаусу» – це духовність любові до всього світу, це запрошення віднайти справжню любов через відкриття дару слабших. Ми кличемо побороти закритість в собі і відкритися до Христа, який так полюбив кожного із нас, що воплотився, жив, страждав, помер і воскрес. Запрошуємо умертвити наш егоїзм і через стосунок дружби з особливими людьми діткнутись Страждаючого Ісуса, воскреснути в любові Воскреслого.

«…Благодать вам і мир від Бога Отця і Господа нашого Ісуса Христа, що віддав Себе за гріхи наші, щоб визволити нас від сучасного лукавого віку» (Гал.1,4)