Місія

Центр "Емаус" створений з метою духовної підтримки осіб з особливими потребами,
їхніх родин, а також усіх тих, хто розділяє із ними своє життя.
Центр заснований у 2001 році і діє при Українському Католицькому Університеті.

На зразок Християнського Бюро Неповносправних осіб у Франції у 2001 році при Українському Католицькому Університеті Зенею Кушпетою був заснований центр «Емаус», як відповідь на важке становище, в якому перебували сім’ї з особами неповносправними. На той час в Україні, як і в інших пострадянських країнах, для осіб розумово неповносправних не було створено практично ніяких умов для інтеграції та розвитку. Вони здебільшого знаходилися в інтернатах та будинках престарілих. Сім’ї, в котрих народжувалися неповносправні діти не могли розраховувати на підтримку держави. Соціальні організації тільки почали засновуватися. Суспільство не було готове їх прийняти через брак відповідного знання про осіб розумово неповносправних, а також брак бачення щодо місця, яке вони можуть займати в суспільстві. Побутувала думка, що особи розумово неповносправні є лише тягарем для своїх родин, що вони не потрібні, і їхнє життя не має сенсу. Часто їхні родини соромилися їх, а перехожі на вулицях, або не звертали уваги на них, або глузували.

Метою заснування центру «Емаус» було поширювати ідею нового бачення суспільства, в котрому є місце для кожної особи і кожна особа приймається як Божий дар, цінується гідність кожного, незважаючи на його розумову чи фізичну неповносправність.

Походження назви центру «Емаус» невипадкове. У 24 розділі Євангелія від Луки (Лк. 24, 13-35) йде мова про те, як після смерті та воскресіння Ісуса, двоє його учнів відправилися з Єрусалиму до Емаусу. По дорозі, коли вони розмовляли між собою, до них приєднався Сам Ісус, але вони не впізнали Його (написано – «очі ж їхні були стримані», Лк. 24, 16). Учні продовжують свою дорогу до Емаусу, навіть не підозрюючи, що поруч з ними іде Сам Бог. Вони розповідають йому історію, яку нещодавно пережили – про жахливу смерть їхнього Вчителя, на котрого вони покладали велику надію, а також про чутки щодо Його воскресіння. І тут Ісус починає навчати їх, пояснюючи суть Писання, яку вони досі не змогли зрозуміти. Коли настав вечір, учні попросили Незнайомця залишитися з ними. Вони розділили між собою трапезу. В момент, коли Ісус взяв хліб, поблагословив і розламав його, учні прозріли. Нарешті вони збагнули, хто супроводжував їх у дорозі. Тоді Ісус зник з їхніх очей. Учні говорили між собою: «Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі і коли виясняв нам Писання?» (Лк. 24, 32). Далі учні Ісуса повернулися до Єрусалиму, щоб розповісти про побачене та почуте.

Місія «Емаусу»

Так само, як учні не змогли відразу розпізнати Ісуса у Незнайомцю, котрий йшов з ними дорогою, так і нам часто нелегко розпізнати Божу присутність у тих, хто поруч.
Емаус – місце, по дорозі до якого серця учнів розпалюються Божим вогнем і стають гарячими.
По дорозі до Емаусу відбувається прозріння – учні розуміють, що Бог їх не покинув, і що вони не залишилися самі – їх в дорозі супроводжує Сам Ісус.
По дорозі до Емаусу життя учнів наповнюється радістю і набуває нового сенсу – вони отримують бажання поділитися Доброю Новиною з іншими. Вони повертаються до Єрусалиму переміненими.

Подібно й ми в центрі «Емаус», з гарячими серцями та досвідом зустрічі з «Іншим» у стосунках з неповносправними людьми, хочемо розповісти усім те, що ми відкрили про справжню природу наших друзів з розумовою неповносправністю.
Насправді у розбитому, зраненому тілі та розумі неповносправні люди приховують особливу таємницю і покликання.

Сьогодні багато людей, зокрема особи розумово неповносправні та їхні родини, ідуть дорогою життя у відчаї та самотності, як учні Ісуса з цього уривку Євангелія, поки не зазнають зцілюючої любові Бога і ближнього.
Центр «Емаус» створений для того, щоб бути місцем, де особи розумово неповносправні та їхні родини зможуть знайти супровід та втіху. Центр прагне підтримувати також всіх людей, які піклуються про неповносправних осіб.

Йдучи за прикладом учнів, які, розділивши трапезу з Ісусом, знову віднайшли сенс і надію в моменті сопричастя сердець, центр «Емаус» спряє створенню і зростанню простору та можливостей для єднання неповносправних осіб і тих, хто перебуває довкола них. Бо усі ми потребуємо мати друзів і бути важливими для когось.
З цією метою, «Емаус» підтримує та орієнтується на рух «Віра і Світло» (спільноти ділення та святкування, що об’єднують осіб розумово неповносправних, їх сім’ї та молодих волонтерів), «Лярш-Ковчег» (В Україні на сьогоднішній день спільноту «Лярш-Ковчег» творять 5 денних програм-майстерень, будинок для тимчасового проживання та координаційний офіс), інтегративний театр “І сміх, і сльози” та інші – усе це місця, де особи неповносправні можуть, нарешті, знайти друзів і розвиватися як особистості.

Завдання «Емаусу»

Таким чином, місія центру «Емаус» містить 3 основні завдання:

1. Прагне звернути увагу суспільства на особливий дар, красу та покликання осіб неповносправних і свідчити про гідність і цінність кожної людини. Для цього «Емаус» проводить презентації та семінари в різних закладах (університетах, школах), парафіях, духовних семінаріях, молодіжних групах, і т.д. Займається видавництвом книг та допоміжних матеріалів, організовує показ фільмів, проводить духовні вечори для молоді, заохочує семінаристів та інших студентів до пасторальної практики, організовує програми інтеграції неповносправних людей у суспільство (зокрема у середовище УКУ), підтримує інтеграційїний театр «І сміх і сльози», налагоджує контакти зі соціальними організаціями та релігійними громадами в дусі екуменічного діалогу.

2. Підтримувати осіб із особливими потребами, їхніх батьків та молодь-приятелів, а також тих, хто піклується про неповносправних людей. Це здійснюється через організацію груп ділення, індивідуальну підтримку, формаційні навчання, реколекції та спільні молитви.

3. Сприяти створенню та зростанню спільнот.
Центр «Емаус» заохочує людей до творення спільнот, які б відповідали на практичні та духовні потреби осіб з особливими потребами та їх сімей; підтримує вже існуючі спільноти, зокрема «Лярш-Ковчег» та «Віра і Світло»; готує молодь до волонтерства та дружби з особами розумово неповносправними.