Перші кроки в інклюзії

Історії

Центр «Емаус» випустив другий номер просвітницького журналу. Тема номеру – інклюзія в дошкільній освіті.

«Чи хто-небудь з вас у житті спілкувався з людьми з особливими потребами?». Це запитання працівники «Емаусу» ставлять перед різноманітними аудиторіями: школярами, студентами, працівниками кафе та різноманітних адміністративних установ. Зазвичай, дві-три особи невпевнено піднімають руку. Виняток – учні молодшої школи. Там кількість голосів, які навперебій поспішають розповісти по свій досвід, зростає в декілька разів.

Хтось із дітей ходить на гурток малювання з дівчинкою із синдромом Дауна, у когось незряча бабуся, хтось грався на дитячому майданчику із хлопчиком з ДЦП, хтось ходив у гості до маминої подруги, син якої має аутизм. Дорослі, зазвичай, мовчать, або ж довго підбирають слова та діагнози, щоб не образити. Діти відповідають прямо, без надмірного жалю чи сорому. Вони відкриті. Тільки за декілька років їм «пояснять»: хто товстий, хто в окулярах, хто затинається, а хто ходить і при цьому дивно смикається. Тож нам потрібно поспішити – розповісти, познайомити і дати їм змогу потоваришувати з однолітками, які мають особливі потреби.

З дітьми не потрібно говорити про права і рівність. Це складно і незрозуміло. Натомість їх можна навчити гратися разом, обідати за одним столом, танцювати під одну музику. Це потребує більше часу, праці, знань та фінансування. Але це однозначно дасть результат!

 

” З дітьми не потрібно говорити про права і рівність. Натомість їх можна навчити гратися разом, обідати за одним столом, танцювати під одну музику 

 

«Якщо дитина з особливими потребами щодня здобуватиме нові навики, якщо у неї з’явиться надія на самостійне майбутнє, – заради цього варто ходити в інклюзивний садок», – переконує на сторінках журналу Анна Косарєва, мама хлопчика з аутизмом. «Я можу навчити свою доньку говорити, але спілкуванню вона може навчитися тільки серед дітей», – вторує Юлія Бойко, мама дівчинки з синдромом Дауна.

В інклюзивних садочках малюки з раннього віку матимуть змогу бути в середовищі, де є нормою, що люди – різні, у кожного свої особливості, але й свої дари, де приймають усіх, де не потрібно змагатися за першість.

Інклюзія в Україні робить свої перші кроки. Існує багато перешкод. Ми на початку шляху, який є непростим. Однак ми віримо, що всі труднощі можна здолати, якщо щодня робити кроки на зустріч одне одному.

Якщо ви бажаєте отримати журнал «Емаусу», пишіть нам на електронну скриньку – viktoriia.remez@emaus.ucu.edu.ua. Ми надішлемо вам необхідну кількість примірників для поширення у ваших середовищах. Видання просвітницьке і поширюється безкоштовно.

Перший номер журналу про народження дитини з особливими потребами ви можете переглянути онлайн.

Надія Калачова, редактор журналу «Емаус»